Iсторично-структурні чинники мовного розвитку Закарпаття в період австро-угорської монархії (1867–1918)

Iсторично-структурні чинники мовного розвитку Закарпаття в період австро-угорської монархії (1867–1918)

Szerző(k): Fedinec Csilla, Csernicskó István
Évszám: 2022
ISSN: 2223-1196

Використовуючи історично-структурну методику, досліджено мовні процеси Закарпатського регіону в період Австро-Угорської монархії. Зазначено, що впродовж тривалого часу в Європі національна мова та її кодифікований варіант не були визначальним елементом ідентифікації народу – набагато важливішою вважали, наприклад, конфесійну належність. Стверджено, що коли мова стала найважливішим символом національної ідентичності, інтер­національну лінгвістичну ідеологію замінила вернакуляризація та ідеологія мовного націоналізму, а потім на перше місце вийшли місцеві національні мови. Спостережено, що в Угорщині в межах цього тривалого процесу в тих сферах суспільного життя, які перебували під безпосереднім впливом держави (наприклад, адміністративне управління та освіта) латинську й німецьку мови поступово замінювала угорська. Встановлено, що гострого конфлікту між Угорською державою та меншинами не виникало доти, доки центральна влада не захотіла розширити сферу використання угорської мови і на внутрішню мовну сферу неугорського населення...

Eredeti fellelhetőség: inst-ukr.lviv.ua, real.mtak.hu

Elolvasom