Монографія є доопрацьованим варіантом дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. У роботі на основі дослідження архівних, опублікованих та неопублікованих документів, а також наукової літератури здійснено комплексний конкретно-історичний аналіз місця та ролі дворянських родин у суспільно-політичному, економічному та культурному процесах Північно-Східної Угорщини (комітати Унг, Берег, Угоча, Мараморош) протягом 1526–1657 років. Згадані чотири комітати Північно-Східної Угорщини протягом XVI–XVII століть у межах унітарної держави виконували перш за все оборонну функцію, захист державних кордонів із Польщею та Молдовою. Дворянство Північно-Східної Угорщини, завдяки своєму майновому стану, шляхом перерозподілу влади, успішно виконувало цілий спектр завдань, з-поміж яких головними були: збереження цілісності держави та захист її кордонів через систему прикордонних замків, а також підтримка перших закладів освіти та культури у своїх маєтках. У XVI столітті з розвитком станової держави почався і розподіл державної влади, в якому важливу роль відігравали Державні Збори – єдиний законодавчий орган, представників якого обирали дворяни. У роботі дано характеристику видатних дворянських родин Північно-Східної Угорщини в контексті їх участі у політичних, економічних та культурних процесах протягом 1526–1657 років.