A kötet az ugocsai református paraszti közösségek halottkultuszát, temetkezési szokásvilágát taglalja. A vallásgyakorlatukba beépülő énekdiktálás jelentőségére világít rá, majd a temetési énektárak máig fellelhető darabjait mutatja be, részletezve azok szövegeinek egyediségét és gazdagságát.

Резюме. У монографії висвітлено культ померлих та похоронні звичаї реформатських селянських громадах Угочі. Підкреслено специфіку диктування пісень та їх значення під час релігійних обрядів, представлено частини похоронних пісенних збірок, що збереглися до сьогодні, детально описано унікальність та багатство їхніх текстів.